Проблема
Зараз в Україні встановлюють та експлуатують світлофори на основі державних стандартів, що останній раз оновлювались ще у 2002 році, а світлофорне регулювання перехресть, що існує, розраховане на трафік десятирічної давності. Звісно, про окремі велосипедні світлофори в тих стандартах немає й мови. На сьогодні, в деяких українських містах, розпочалася активна розбудова велоінфраструктури. З кожним кілометром велодоріжок та велосмуг питання про безпечне і комфортне світлофорне регулювання перехресть постає все частіше і гостріше. Так, у Львові, Києві, Вінниці та Івано-Франківську, виключно в рамках експерименту, встановлено пілотні велосипедні світлофори. В більшості випадків вони працюють поза межами правового поля та чинних державних стандартів України.
Чинні ДСТУ 4092:2002
Відповідно до Віденської Конвенції про дорожні знаки та сигнали Частина 1, Стаття 23, п.13 "Якщо світлові дорожні сигнали призначаються тільки для водіїв велосипеду, на самому сигналі, якщо це потрібно задля уникнення плутанини, може бути зображений образ велосипеду або може використовуватись світлофор малого розміру, доповнений прямокутною табличкою з зображенням велосипеду".
Існуючі державні стандарти України ДСТУ 4092:2002 "Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки" були розроблені у 2001 році на заміну, ще радянським Державним стандартам ГОСТ 25695-91 "Світлофори дорожні. Типи та основні положення" та ГОСТ 23457-86 "Технічні засоби організації дорожнього руху. Правила використання" Новий стандарт вийшов з однією особливістю: у радянських стандартах 1991 року і 1986 років Зміною №1 1996 року, введено окремий велосипедний світлофор - Т.9, лінзу з зображенням образу велосипеду, а також правило для регулювання руху велосипедистів світлофорами Т.3, що дублюють сигнали транспортних світлофорів Т.1.
З 2002 року, у вже українських Державних стандартах, окремий велосипедний світлофор Т.9 та велосипедна лінза зникають з документу, а повторювач сигналів транспортних світлофорів - Т.3, що може регулювати велосипедний рух, отримує міфічну (якої немає в супутніх державних стандартах про дорожні знаки) табличку 200х200 мм з зображенням велосипеду, про яку зазначено у Віденській конвенції. Прибравши з української версії стандарту, окремий велосипедний світлофор, ми отримали недолугу нормативну базу - кальковану та комбіновану версію редагованих радянських стандартів та Конвенції про дорожні знаки та сигнали.
Згідно з чинними ДСТУ 4092:2002, на території України, є ускладненим регулювання велосипедного руху окремою фазою у циклах світлофорного регулювання перехресть. Все, що зараз можна встановити та використовувати - це світлофор Т.3 з табличкою з зображенням велосипеду, що дублює (паралельно повторює) сигнали транспортних світлофорів Т.1. Хоча у чинних нормах передбачений випадок регулювання комбінацією світлофорів Т.1 + Т.3 місця перетинання дороги велосипедною доріжкою, але при умові постійної інтенсивності 50 велосипедистів на годину, що при сучасному етапі розвитку велосипедного руху та інфраструктури не є раціональним параметром. Обмеження використання світлофору Т.3 лише в комбінації з світлофором Т.1 настільки дивне і непродумане, що його фактично не можна встановлювати для дублювання сигналів пішохідних світлофорів та світлофорів Т.2 (яким чинний ДСТУ рекомендує надавати перевагу при впровадженні світлофорного регулювання). Тобто постає під питанням регулювання велосипедного руху, що перетинає поперек проїздну частину, повертає або протрасований поза її межами.
У 2017 році в рамках гармонізації національних нормативних документів з європейськими та міжнародними нормативними документами було прийнято новий національний стандарт методом підтвердження - ДСТУ EN 12368:2017 (EN 12368:2015, IDT) "Устатковання для регулювання дорожнього руху. Світлофори". По суті це технічні вимоги та вимоги до виготовлення та безпеки світлофорів, які доповнюють та оновлюють деякі розділи ДСТУ 4092:2002. Звісно жодного слова про велосипедні світлофори в ДСТУ EN 12368:2017 немає. Була мета надалі оновити та скасувати конфліктні та застарілі нормативні документи і шляхом інтеграції європейських норм розробити та затвердити нові національні. Але на сьогодні обидва ДСТУ 2002 та 2017 років є чинними.
Згідно з чинними ДСТУ 4092:2002, на території України, є ускладненим регулювання велосипедного руху окремою фазою у циклах світлофорного регулювання перехресть. Все, що зараз можна встановити та використовувати - це світлофор Т.3 з табличкою з зображенням велосипеду, що дублює (паралельно повторює) сигнали транспортних світлофорів Т.1. Хоча у чинних нормах передбачений випадок регулювання комбінацією світлофорів Т.1 + Т.3 місця перетинання дороги велосипедною доріжкою, але при умові постійної інтенсивності 50 велосипедистів на годину, що при сучасному етапі розвитку велосипедного руху та інфраструктури не є раціональним параметром. Обмеження використання світлофору Т.3 лише в комбінації з світлофором Т.1 настільки дивне і непродумане, що його фактично не можна встановлювати для дублювання сигналів пішохідних світлофорів та світлофорів Т.2 (яким чинний ДСТУ рекомендує надавати перевагу при впровадженні світлофорного регулювання). Тобто постає під питанням регулювання велосипедного руху, що перетинає поперек проїздну частину, повертає або протрасований поза її межами.
У 2017 році в рамках гармонізації національних нормативних документів з європейськими та міжнародними нормативними документами було прийнято новий національний стандарт методом підтвердження - ДСТУ EN 12368:2017 (EN 12368:2015, IDT) "Устатковання для регулювання дорожнього руху. Світлофори". По суті це технічні вимоги та вимоги до виготовлення та безпеки світлофорів, які доповнюють та оновлюють деякі розділи ДСТУ 4092:2002. Звісно жодного слова про велосипедні світлофори в ДСТУ EN 12368:2017 немає. Була мета надалі оновити та скасувати конфліктні та застарілі нормативні документи і шляхом інтеграції європейських норм розробити та затвердити нові національні. Але на сьогодні обидва ДСТУ 2002 та 2017 років є чинними.
Дійсність
Практика використання окремого велосипедного світлофору вперше була здійснена в Києві на вулиці Здолбунівській у 2012 році під час влаштування велосипедної доріжки. Це був звичайний трисекційний транспортний світлофор Т.1 з табличкою 7.5.7 з зображенням велосипеду, що звісно суперечило чинним вже тоді державним стандартам ДСТУ 4092:2002 "Світлофори дорожні". Пізніше, у 2015 році у Києві та Львові були встановлені експериментальні велосипедний та сумісні вело-пішохідні світлофори. Вони функціонують і сьогодні, але всупереч чинним і не оновленим державним стандартам.
У Києві до 2017 року налічувалось 10 експериментальних сумісних вело-пішохідних світлофорів. Але після прецеденту ДТП за участю маршрутного таксі й велосипедиста на перехресті вул. Оноре де Бальзака та вул. Теодора Драйзера, регульованим саме експериментальним світлофором, Центром організації дорожнього руху Києва було прийнято рішення демонтувати експериментальні світлофорні лінзи вело-пішохідного руху та замінити їх на суто пішохідні. Станом на 2019 рік в Києві залишилось 4 експериментальних сумісних вело-пішохідних світлофори. Також окремі велосипедні світлофори є у Львові, Вінниці та Івано-Франківську.
У 2019 році, в одному тільки Києві, проєктуються і будуються понад десять вулиць з врахованою велоінфраструктурою. Майже у кожному випадку проєктанти стикаються з проблемою світлофорного регулювання велосипедного руху на перехрестях. Недолугі та застарілі норми "зв'язують руки" у створені безпечної та комфортної велосипедної мережі в місті. І на жаль, ми отримуємо не зв'язані між собою "шматочки" велодоріжок, на яких кожні 200 метрів потрібно зупинятись, спішуватись і переходити перехрестя як пішохід, щоб далі продовжити рух по велодоріжці. Звісно назвати це велосипедною інфраструктурою та її розвитком - дуже складно.
Що далі?
Кожна проблема потребує раціонального вирішення. В пошуках покрокового сценарію змін існуючих ДСТУ, ми звернулися до Державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» (ДП "ДерждорНДІ") та отримали детальні консультації. На сьогодні процедура розробки нової редакції ДСТУ має дві складові - запит на перегляд та фінансову складову. Зараз кожна зацікавлена профільна проєктна та громадська організація та інститути формують запити, відгуки та пропозиції стосовно чинного ДСТУ та його актуальності на сьогодні. Ми разом із Сектором розвитку веломережі міста Києва Департаменту транспортної інфраструктури КМДА виступаємо координатором збору цих відгуків та прагнемо сформувати єдиний спільний запит. Паралельно відбувається пошук фінансового донора або мецената, що стане спонсором замовлення нової редакції ДСТУ 4092:20ХХ "Світлофори дорожні".